Ооось...

[bga68]

Ви їх бачили?
Є такі сусіди.
То їм щіпка солі потрібна.
О 7 ранку?!
То – молоток.
О 3 годині ночі.
Зрозуміло, через війну і постійні тривоги у всіх збився внутрішній годинник.
Чому б не прибити полицю під нічну сирену? Тим більше, дружина півроку, як просить.
Все одно сидіти і гостро хотіти жити.
Молоток закінчився. Комусь так дав на 5 хвилин.
І з кінцями.
Зате знаєш, у кого він точно був.
- Сань, привіт. У тебе був хороший молоток. Такий великий. Можеш дати?
І чому на тому кінці трубки не здивувалися?
- Ні. Зараз – на дачі. Натомість є чудовий німецький перфоратор. Дати?
– Давай. Зараз прийду.

Усе приготував. Шурупи. Фломастери.
Упс. А дроту-то не вистачає.

- Коляне, соррі, що пізно. Не знаєш, у кого є переноска?
- Ти божевільний?! У Серьоги. І не дзвони сюди.

- Альо! Сергію, це ти? А це я.
Помовчали. Він - тому, що йому о 5-й на роботу прокидатися, а ти - тому що ще не дали відбій тривоги.
- Врятуй, дай переноску?
Серьога відкриває в трусах і шльопках і із заплющеними очима сує молоток. Маленький. Просто крихітний. Зі шкільного набору для праць у його сина.
Гарні сусіди – на вагу золота.
От і сиджу.
З полицею.
Не прибитою.
І з молотком.
І з пефоратором.

🐞 На стартову сторінку    translate ver.:   En      Ua      Ru 

 
Серія "The untold stories"