Все починається з простого.
Хочеш подивитися щось — зареєструйся.
Добре.
Приходиш на вебінар.
Всі радісні. Захоплені голоси. У-ух!
Через 5 хвилин розумієш, що тема вичерпана. Повністю. І далі пішла обробка — купіть у нас хоч що завгодно, але купіть!
Стає нецікаво.
Вимикаєшся, щоб не гаяти часу.
Через деякий час — несподіванка: поштовий лист:
— Мене звати Ля-ля-ля-тра-ля-ля. І я тут не лише як представниця — необхідне, як писали раніше у документах, підставити за шаблоном — а як людина, яка хоче допомогти вам зробити впевнений крок у тут теж підставити щось.
Та наче ж сам вмію ходити і можу вирішити, чим цікавитись. Не прохав прям допомоги. Жив собі, жив — і тут бац! — прийшла допомога!
А потім, з «регулярністю як людина хоче їсти», вся пошта — у повідомленнях:
— З вами знову я, Ля-ля-ля-тра-ля-ля! І я тут, щоб нагадати: до кінця дня-тижня-місяця — на вибір чи по черзі підставити — у вас ще є шанс скористатися знижкою 333,33% на наш товар — вигадане цілюще мило від комарів (чи на якусь космічно неймовірну послугу)! Це мінус €2000 від вартості й плюс до чогось у майбутньому!
Знижка — це добре, але я не хочу нічого купувати. Мені було цікаво з вами тільки одного разу. На жаль. І мені було достатньо.
Добре, коли мілкими буквами наприкінці:
— Обирай, де будемо дружити:
— іконки месенджерів і мереж Ого! Дружити???
— Тобі прийшов цей лист, бо ми взаємодіяли раніше. Якщо тебе більше не цікавить наша чудова знижка — можеш відписатись ОТУТ.
Ну, слава Богу! Є посилання на те, щоб відмовитись. Наче пристойні люди.
Переходимо за посиланням.
Ан ні.
Помилка 404.
Це такий тепер наш світ і час.

