Завжди і зараз

[bga68]

Так, людство крало.
І завжди.
Та й як не красти, коли була можливість хоч трохи, а поцупити? А інколи й — усе.
Бо хто доїде з Риму перевірити, коли шляхи — дорогою в життя?

Це зараз: раз — і ти вже у Парижі.
А в ті часи — хоч пішки, хоч на ко́нях, а вже й забув, чого прислали, бо — старий.

Але якщо попався, то — леву на сніданок.
І хоч — ніхто, і хоч — великий дідько.

А зараз що?
Цукерки вкрав — сідай довічно.
Вкрав все — ступай послом у Львів.

🐞 На стартову сторінку