Але фраза «2 + 2 ≠ 4» зазвичай не про математику — а про філософію, логіку або маніпуляцію реальністю.
Ось кілька контекстів, де це твердження може бути “неправильним” або підваженим
1. Філософський і політичний контекст
У романі Джорджа Орвелла “1984” влада примушує людей приймати, що 2 + 2 = 5.
→ Це символ тоталітарного контролю над мисленням — коли люди змушені вірити в брехню, заперечуючи очевидне.
«Свобода — це свобода сказати, що два плюс два дорівнює чотири. Якщо це дозволено, все інше випливає звідси.»
Freedom is the freedom to say that two plus two make four. If that is granted, all else follows. — 1984
2. Математичні системи поза класичною арифметикою
- У модулярній арифметиці (залишки при діленні) результат може бути інший:
наприклад, у системі за модулем 3:
→ 2 + 2 = 1 (бо 4 ≡ 1 mod 3). - У нестандартних числових системах (наприклад, побудованих на інших аксіомах або логіках) може бути визначено іншу операцію “+”.
3. Філософія мови і релятивізм
У теоріях типу постмодернізму або когнітивного конструктивізму “2 + 2 = 4” може тлумачитися як продукт людських домовленостей і символів, а не об’єктивна істина — тобто, “правда” існує лише в межах певної системи знань.
4. Штучний інтелект 🤖 і епоха фейків
У сучасному контексті (ШІ, deepfake, дезінформація) вислів “навіть 2 + 2 може не дорівнювати 4” — метафора втрати довіри до будь-якої інформації.
Навіть елементарна істина може бути поставлена під сумнів, якщо середовище інформаційно нестабільне.