З Інтернету:
Під час окупації Польщі гітлерівською Німеччиною, уряд Польщі та польський генералітет всі втекли до Англії, як і багато польських громадян втекли до Англії та звідти до Канади та США. Однак ні Англія, ні Канада, ні США насильницьку мобілізацію поляків не проводили. Проводився відкритий та добровільний призов як до Польських військ за кордоном так і в армію союзників. Сказати, що все польське імміграційне населення вступило у повному складі до армії – дуже сильне перебільшення. Багато поляків допомагали перерахуванням грошей та роботою на оборонних підприємствах союзників. Статистика вільного світу каже, що зазвичай лише 15-20% населення готові добровільно та активно воювати на фронті. На цій пропорції побудовано всі мобілізаційні концепції та плануються ресурси у частині дотримання балансу між діючою промисловістю та діючою армією.
Також із коментарів:
Ситуація в Україні – на прикладі опису ієрархії отари.
Є пастухи, є отара овець, є вівчарки. Вівчарки мають охороняти отару та відганяти, власне, вовків.
В Україні зараз вівчарки поховалися в тилу і відловлюють овець за командами пастухів, щоб вівці самі себе та свої пасовища та решту (пастухів та собак) захищали від вовків.