Дзинькнуло

Дзинькнуло нагадування про нараду.
Це — вже хтось її почав.
Зайшов і собі.
Дивлюся — це **шка. Тільки но вийшли з попередньої.
Тоді — на годинник, на 5 хвилин раніш ніж всі.
Питаю: - навіщо приперся так рано? Однак же нікого не має.
Каже, що краще сидіти на нараді, ніж у ванні, чи коридорі під час тривоги.
Не розумію.
У мене стільки усілякого дома, що треба встигнути за життя ... Кожен день після праці тільки і не розумію куди дівається час?! Так все швидко і вже новий день, нова праця...
А хочеться ще й щось понаваяти-понаписати-розтлумачити, щоб комусь було корисно - стільки ж за кожен день дізнався та розкопав... Не можу, коли воно ото все забудеться.
А він...
Людина, якій зовсім нема чим себе зайняти. Сім'ю відправив за кордон.
Вдома — на одинці.
Людина, яка діє, якщо хтось дає завдання...
А самому нічим поділитися з іншими...
Це, мабуть, гірше, ніж сумно...

p.s. Всі збіги не можуть бути правдою.
Правда

🐞 На стартову сторінку

 
Серія "The untold stories"